Чи обовʼязковий адресник для собаки в Україні

Питання звучить просто: чи можуть оштрафувати, якщо на собаці немає адресника? Відповідь складніша, бо відповідальність тут розкидана між законом, кодексом і міськими правилами.

Ми не юристи. Нижче те, що можна прочитати в самих текстах і в публічних поясненнях, а де це тлумачення, а не закон, так і написано.

Коротко

• Закон про захист тварин вимагає, щоб на домашній тварині був нашийник з ідентифікуючими позначками. Що саме вважати позначкою, закон не уточнює.
• Правила утримання тварин встановлює місцева влада. У Києві й Львові вони жорсткіші: потрібна міська реєстрація і міський жетон.
• Штраф за ст. 154 КУпАП загрожує насамперед за незареєстрованого собаку та вигул без повідка й намордника, а не за відсутність адресника.
• Чипування собаки на загальнодержавному рівні не обовʼязкове.

Що прямо в законі

Йдеться про закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV. Стаття 9 перелічує, що має забезпечити особа, яка супроводжує домашню тварину, тобто виходить з нею за межі дому. Один із пунктів — наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. Цю вимогу додали до закону у 2021 році. Поруч у тому ж переліку — намордник для собак порід, включених до переліку небезпечних.

Дві речі, які варто тримати в голові:

1. Закон не визначає, що таке «ідентифікуючі позначки». Чип, жетон, адресник — усе це підпадає лише через тлумачення.
2. У самій ст. 9 санкції немає. Відповідальність шукай в іншому місці.

Стаття 9 того ж закону каже, що правила утримання домашніх тварин установлюють органи місцевого самоврядування. Тому відповідь залежить від міста.

Київ: що вимагає рішення міськради

У Києві діє рішення Київської міської ради № 1079/3912 про утримання собак і котів (жовтень 2007 року). У ньому дві норми, важливі для власника:

• п. 5.5: виводити собак за межі квартири, двору чи території дозволяється лише на повідку з прикріпленим до нашийника особистим номерним знаком (потенційно небезпечних — на короткому повідку й у наморднику);
• обовʼязкова реєстрація собак; реєстрація котів — за бажанням власника.

Номерний знак у цьому розумінні — це жетон, який видають після реєстрації. Київський ЦНАП описує послугу так: реєстраційне посвідчення й номерний індивідуальний знак (жетон), послуга платна, на момент нашого перегляду — 300 грн, строк 15 календарних днів. Сума може змінитися, тому звір її на сторінці ЦНАП. Є й онлайн-реєстрація через міський портал домашніх тварин із подальшою верифікацією.

Чи потрібен чип для реєстрації в Києві, джерела розходяться. У тексті рішення слів «чип» чи «мікрочип» немає, а в одній з публікацій 2026 року написано, що чип обовʼязковий. Тож ми цього не стверджуємо: уточни на міському порталі.

Комунальна лікарня ветеринарної медицини на своєму сайті пише, що в Києві забороняється утримувати незареєстрованих собак, а відмова від реєстрації тягне адміністративну відповідальність за ст. 154 КУпАП.

Що таке ст. 154 КУпАП

Стаття 154 називається «Порушення правил тримання собак і котів». У її частині 1 перелічено: утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигул без повідка й намордника (з винятком для порід, не внесених до переліку небезпечних) чи в не відведених місцях, а також неприбирання екскрементів.

Слів «нашийник», «адресник» чи «жетон» у цій частині немає. Тобто так, як це написано, штрафують не за відсутність адресника. Інша річ, що в Києві й Львові комунальні служби вважають відсутність реєстрації та жетона порушенням місцевих правил, а відповідальність застосовують через ст. 154.

Частина 1 передбачає попередження або штраф, повторне порушення чи порушення, що завдало шкоди, — суворіше покарання. Конкретних сум ми тут не наводимо: їх перераховують у неоподатковуваних мінімумах, і в різних джерелах вони різняться. Актуальну суму перевір у чинному тексті кодексу.

Львів: реєстр, чип і жетон

У Львові міськрада й ЛКП «Лев» пишуть, що всі собаки, які мешкають у громаді, мають бути зареєстровані в міському реєстрі. Реєстрація передбачає чип, реєстраційний жетон і внесення даних до реєстру. Окремо наголошують: окрім чипування, має бути зовнішня ознака, жетон. Правила діють з 2020 року за рішенням міської ради.

Ціни й акції у Львові змінюються, тому не наводимо їх тут: дивись на сайті ЛКП «Лев».

Чипування: обовʼязкове чи ні

На загальнодержавному рівні ми не знайшли норми, яка вимагала б чипувати собаку.

У липні 2026 року Мінекономіки повідомило про експериментальний проєкт Єдиного державного реєстру домашніх тварин (собаки, коти, тхори). За повідомленням міністерства, реєстрація там добровільна й безкоштовна, чипування не є обовʼязковою умовою, хоч і рекомендоване.

У новинах ти міг бачити заяви, що чипування стало обовʼязковим з 1 березня 2026 року. Офіційного підтвердження цього ми не знайшли.

Не плутай два реєстри: міський (Київ, Львів) обовʼязковий, державний (пілот) добровільний. Це різні речі.

Як це тлумачать юристи

Юристка UAnimals, за переказом «Української правди. Життя» від червня 2026 року, пояснювала так: звичайний адресник чи жетон із номером телефону власника задовольняє вимогу закону про нашийник з позначками. Але такий жетон не замінює обовʼязкову міську реєстрацію й міський жетон там, де вони потрібні. Для муніципальної варти відсутність комунального жетона — підстава зафіксувати порушення міських правил, а QR-жетон, який власник купив сам, реєстрацію в базі міста не замінює.

Це одне тлумачення однієї юристки в переказі медіа, а не норма закону.

Що це означає для адресника Karbyk

Тут ми обережні. Наш жетон — карбований, висить на шнурку з паракорду, а шнурок привʼязується до нашийника. Чи вважається така конструкція «нашийником з ідентифікуючими позначками» за ст. 22 і чи є вона «номерним знаком, прикріпленим до нашийника» за п. 5.5 київського рішення, ми не стверджуємо: юридичного висновку в нас немає.

Що можна сказати без ризику:

• адресник з кличкою й номером допомагає людині, яка знайшла собаку, подзвонити тобі одразу;
• він не замінює міську реєстрацію й міський жетон там, де вони обовʼязкові;
• чип і адресник доповнюють один одного: нашийник можна загубити, чип лишиться.

У Karbyk кличка (до 12 символів) і номер телефону входять у ціну, другий номер — +50 грн. Докладніше — у статті «Що написати на адреснику».

Що робити власнику

1. Подивись правила свого міста або громади: там часто написано більше, ніж у загальному законі. У Києві й Львові — це реєстрація.
2. Якщо реєстрація обовʼязкова, зареєструй собаку й отримай міський жетон.
3. Додай адресник із кличкою й актуальним номером, а краще з двома. Якщо номер зміниться, перезамов жетон.
4. Чипуй собаку, якщо хочеш додатковий рівень захисту, і внеси у базу свої нові контакти.
5. Не роби висновків лише із заголовків «штраф за собаку без…»: читай саме, за що.

Що робити, якщо собака загубився, — у статті «Загубився собака: що робити». Форми, метали й допи — у гайді «Як обрати адресник».

Часті питання

Чи оштрафують за відсутність адресника?

За текстом ч. 1 ст. 154 КУпАП прямо за адресник не штрафують. Штраф загрожує за незареєстрованого собаку й порушення правил вигулу. Місцеві правила можуть вимагати жетон як частину реєстрації.

Чи достатньо адресника замість реєстрації?

За тлумаченням, яке ми знайшли, ні: там, де реєстрація обовʼязкова, самого лише приватного жетона недостатньо.

Чи потрібно чипувати собаку?

На загальнодержавному рівні ні, за заявою Мінекономіки реєстрація добровільна. У Львові правила інші: там у реєстрації потрібен чип.

Чи потрібен адресник коту?

Ст. 22 закону говорить про домашніх тварин загалом, тож, на наше прочитання, стосується й котів. У Києві ж реєстрація котів добровільна (п. 4.5 рішення). Більше — в статті про адресник для кота.